дедукція

дедукція
ДЕДУКЦІЯ (лат. deductio, від deduco - відводжу, виводжу) - у традиційній логіці перехід від загального до окремого; одна з форм умовиводу, при якій на основі загального правила логічним шляхом з одних положень, як істинних, з необхідністю виводиться нове істинне положення. Логічною підставою дедуктивного висновку є аксіома: "Все, що стверджується або заперечується відносно якогось класу предметів у цілому, стверджується або заперечується відносно окремих предметів цього класу". Дедуктивні умовиводи бувають категоричними, умовними і розділювальними. Д. має також значення методу дослідження. При цьому методі окреме пізнається на основі знання загальної закономірності О. собливо широкого значення дедуктивний метод набув при побудові наукових теорій. Різновидом дедуктивного методу є аксіоматичний метод. Теорію Д. вперше створив Аристотель. Для філософів XVII - XVIII ст. характерне протиставлення Д. індукції. У сучасній логіці Д. розуміється як формальний засіб, який забезпечує виведення істинних висновків із істинних засновків.

Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії ім. - К. : Абрис (Бібліотека Державного фонду фундаментальних досліджень). . 2002.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "дедукція" в других словарях:

  • дедукційний — а, е. Прикм. до дедукція …   Український тлумачний словник

  • дедукція — ї, ж., лог. Метод дослідження, за яким окреме пізнається на основі знання загального; прот. індукція …   Український тлумачний словник

  • дедукція — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • дедукція — дедукция deduction Deduktion метод дослідження, який полягає в переході від загального до окремого; одна з форм умовиводу, при якій на основі загального правила з одних положень, як істинних, виводиться нове істинне положення …   Гірничий енциклопедичний словник

  • дедуктивний — а, е, лог. Прикм. до дедукція; заснований на дедукції; прот. індуктивний …   Український тлумачний словник

  • гіпотетико-дедуктивний — а, е: •• Гіпоте/тико дедукти/вний ме/тод науковий метод, який зосереджується на дедукції гіпотези …   Український тлумачний словник

  • індукція — ї, ж. 1) лог. Умовивід, за якого на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне; прот. дедукція. 2) фіз., ел. Збудження електричного струму в якому небудь провіднику під час його руху в магнітному полі або зміни навколо нього… …   Український тлумачний словник

  • дедуктивний — дедуктивный deductive deduktiv заснований на дедукції; д. м е т о д спосіб дослідження, при якому окремі положення логічно виводяться із загальних положень (аксіом, постулатів, законів) …   Гірничий енциклопедичний словник

  • Леер, Генрих Антонович — ЛЕЕРЪ, Генрихъ Антоновичъ, ген. отъ инф., профессоръ воен. иск ва, род. въ 1829 г. въ Н. Новгородѣ. Учился въ Спб. въ Ларинской г зіи и въ 1844 г. поступилъ кондукторомъ въ кондуктор. роту гл. инж. уч ща; въ 1848 г. б. произв. въ прап ки полев.… …   Военная энциклопедия


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»